Бесіди з БЖ

                   

Спосіб життя і здоров’я

Мета: дати поняття про формування в учнів здорового способу життя, значення навичок і звичок для здоров’я. ознайомити з правилами здорового способу життя. Вчити правильно вибирати спосіб життя.

Здоров'я людини — цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати до себе увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово «здоров'я», в усіх народів світу є приказки і прислів'я про здоров'я. Тож усі знають: здоров'я — найцінніший скарб; без здоров'я немає щастя..

Здоров'я — це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров'я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров'я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров'я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того, щоб зберегти своє здоров'я, треба докладати неабияких зусиль.

Добре бути здоровим, займатися тим, чим треба, й отримувати від цього задоволення. Але, на жаль, так буває не завжди. Звичайно, на життєвому шляху людини можуть траплятися різні несподіванки, які не залежать від бажань, волі, здібностей самої людини і яким вона не може протистояти — землетрус, повінь, військові конфлікти тощо. Але у звичайних щоденних умовах саме від людини залежить, яку вона вибере життєву дорогу. Вона виявила, що на здоров'я впливає безліч факторів, і найголовніший із них — це спосіб життя.

Спосіб життя — це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях.

До найважливіших цих форм належать:

Ø   якість життя (якісні показники, наприклад, як людина харчується, відпочиває, працює тощо);

Ø   рівень життя (кількісні показники, наприклад, скільки коштує її одяг, яка у неї квартира - тобто «вартість» різних сторін її життя);

Ø   стиль життя (узгодженість основних аспектів життя, наприклад, узгодженість одягу, поведінки, макіяжу тощо);

Ø   тривалість і наповненість життя.

Якщо людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров'я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих 

і себе, які й визначають основний її напрямок — шлях здоров'я. Вона обирає здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя — це сукупність форм життєдіяльності людини, яка забезпечує її здоров'я та успішний життєвий шлях.

Здоровий спосіб життя передбачає дотримання, звичного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров'я людини.

В основі здорового способу життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття.

Власне, здоровий спосіб життя - це гармонійна життєдіяльність людини, що сприяє зміцненню і збереженню здоров'я.

При здоровому способі життя його якість, рівень, стиль, тривалість і наповненість значною мірою визначаються такими критеріями:

Ø  спосіб життя сім'ї;

Ø  рівень культури особи;

Ø  місце здоров'я в ієрархії цінностей людини;

Ø  мотивації збереження і зміцнення здоров'я;

Ø  настанови на здорове життя;

Ø  навчання здоров'ю.

Найраціональніше зберігати зміцнювати, відновлювати й примножувати здоров'я, додержуючись здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя - це що і як робить людина впродовж свого життя для збереження, зміцнення, відновлення й примноження здоров'я.

Здоровий спосіб життя має такі складові.

1. Достатня якість життя. Вона проявляється у, стійкості життєдіяльності організму в різних умовах та його повноцінний ріст; прагнення до самозбереження та народження здорового потомства; проживання в екологічно чистому природному середовищі та дружньому до людини соціальному оточенні.

Якість життя залежить від харчування, організації роботи, навчання та правильного відпочинку, достатності рухової активності, застережних дій щодо профілактики захворювань та збереження життя.

2.  Рівень життя. Він залежить від умов проживання людини. Для людини потрібні комфортне житло; одяг і взуття для усіх сезонів і погодних умов; зручне місце навчання, роботи; можливість користуватися безпечним транспортом та засобами інформації та зв'язку; належні умови для відпочинку, занять фізкультурою та спортом.

3.  Стиль життя - це манера людини користуватися умовами життя; спілкуватися з людьми; діяти в різних ситуаціях.

4. Тривалість і наповненість життя. З молодих років слід дбати про те, щоб жити довго. Наповнюють своє життя по-різному. Але усім хочеться, щоб життя було цікавим, приємним і корисним. Кожний розуміє це по своєму і відповідно до цього обирає свій спосіб життя.

Людина, яка додержується здорового способу життя, спроможна реалізувати свої задатки і здібності, досягти обраної мети. У благополучних, успішних, щасливих людей серед багатьох цінностей завжди в пріоритеті було здоров'я. Людина, яка цінує своє здоров'я, не ризикує ним.

Бути здоровим хоче кожний. Але не кожному це вдається. Не всі розуміють, що цьому треба вчитися. Можна лише отримати інформацію про життєві навички для здорового способу життя, а розвивати і вдосконалювати навички ї звички кожному доведеться впродовж усього життя. Для збереження і зміцнення здоров'я кожний створює свій власний спосіб життя, свою індивідуальну систему поведінки, яка найкраще забезпечує міцне здоров'я та довге життя.

Здоровий спосіб життя людина вибирає за власним бажанням і переконанням. Правила здорового способу життя вона повинна виконувати із задоволенням.

Загалом, здоровий спосіб життя не вимагає якоїсь спеціальної підготовки, він розрахований на звичайну людину.

Здоровий спосіб життя — це практичні дії, спрямовані на-запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організму й поліпшення загального самопочуття людини.

Головне — замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, слід докласти певних зусиль і не набувати шкідливих 

звичок. Якщо ж із якихось причин вони вже є, то слід ужити всіх заходів, аби їх позбутися.

В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

Ø  не набувати шкідливих звичок (паління, алкоголізм, наркотики, ненормативна лексика тощо);

Ø  раціональне харчування;

Ø  оптимальний руховий режим;

Ø  загартовування організму;

Ø  особиста гігієна;

Ø  позитивні емоції;

Ø  інтелектуальний розвиток;

Ø  моральний і духовний розвиток;

Ø  формування й розвиток вольових якостей.

Здоровий спосіб життя формується на таких принципах:

ü  пріоритет цінності здоров'я;

ü  розуміння його цілісності;

ü  відповідальність кожного за власне здоров'я.

Необхідним для формування здорового способу життя є розуміння цілісності здоров^’я. Не можна дбати лише про фізичне, соціальне чи психологічне здоров'я. Не буде здоровою людина, яка віддає весь свій час фізичним тренуванням, не розвиваючи свої творчі здібності, інтелектуальні задатки. Той, хто хоче бути здоровим, має розвивати мислення, уяву, волю,

На шляху до здоров'я у своєму способі життя слід змінити те, що досі вважалось неважливим. Це — щоденний ритм життя. Необхідно упорядкувати його та дотримуватися всіх його положень. Варто розробити чи скоригувати розпорядки дня і особистої гігієни, навчання і відпочинку, дозвілля і харчування.

Дотримання цих першочергових складових здорового способу життя дозволить зміцнити тіло, буде сприяти емоційному комфор­ту, духовному розвиткові. Людина відчуватиме радість, любов до життя, бажання пізнавати світ, радітиме кожному дню, а багато проблем вирішуватимуться швидко, їх стане менше, навчиться долати життєві труднощі і негаразди.

Спосіб життя з віком змінюється у зв'язку зі зміною потреб. Він має бути забезпечений енергетично, відповідно до віку й умов життя, сприяти зміцненню здоров'я, мати свій розпорядок і ритм.

Здоровий спосіб життя складається не лише з навичок гігієни тіла й культури харчування, але й культури спілкування, моральності, уміння справедливо оцінити свої вчинки й учинки однолітків, уміння прогнозувати результати своєї власної діяльності .Здоровий спосіб життя дозволяє сформувати доброзичливі стосунки з людьми, природою і, нарешті, із самим собою. Доброзичливі стосунки — одна з основ здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя не вроджена риса. Він формується поступово впродовж життя. Спочатку формуються корисні для здоров'я звички, а потім і потреба в здоровому способі життя.

Кожна людина впродовж життя набуває різноманітних звичок і навичок.

Звичка — виконання людиною будь-яких дій автоматично, механічно з наступним регулярним повторенням цієї дії. Звичка — це поведінка, спосіб дій, схильність, що стали для людини звичайними, постійними.

Будь-яка дія, якщо повторюється багато разів, може обернутися на звичку. Звичка з'являється при звичайному багаторазовому повторенні тієї самої дії протягом більш-менш тривалого часу.

Наприклад, прокидання вранці в один і той же час, обов'язковий обід з гарячим супом чи борщем, куріння сигарети в колі друзів, виконання вправ з гантелями, вечірні прогулянки всією сім'єю, святкування дня народження з шампанським, ретельне виконання завдань вчителя, загинання сторінок книжки, прибирання інструментів після роботи...

Звички можуть бути корисними і шкідливими.

Звички, які спрямовані на зміцнення здоров'я, не шкодять життю, сприяють формуванню здорового способу життя, — корисні.

Наприклад, фізичні вправи — це корисна для здоров'я звичка. Той, хто її набув, за якийсь час стає активнішим, більш працездатним, може легше впоратися з нервовою напругою й поганим настроєм. Фізичні вправи входять до системи здорового способу життя, оскільки без фізичної активності стан людини значно погіршується, знижуються і його інтелектуальні можливості.

Техногенна безпека. Правила безпеки житла.

Мета: вивчити правила безпечної безпеки житла та навчити діяти під час виникнення надзвичайних ситуацій.

Людина створила техносферу й використовує її для задоволення власних потреб. Але в деяких ситуаціях техносфера може стати небезпечною для неї. У таких випадках виникають надзвичайні ситуації.

Надзвичайна ситуація — це обставини на певній території, що склалися внаслідок аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які можуть спричинити або спричинили:

—  людські жертви;

—  шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу;

—  значні матеріальні втрати;

—  порушення умов життєдіяльності людей.

Згідно з «Положенням про порядок класифікації надзвичайних ситуацій», затвердженого Кабінетом Міністрів України 15 липня 1998 р., надзвичайні ситуації за характером походження класифікуються так: надзвичайні ситуації техногенного характеру, надзвичайні ситуації природного характеру, надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру тощо.

Основними видами наслідків надзвичайних ситуацій є руйнування, захворювання, загибель людей і тварин, радіоактивне, хімічне, бактеріальне зараження місцевості. Окрім того, люди, перебуваючи в екстремальних умовах надзвичайної ситуації, переживають психологічний стрес, з яким дуже важко впоратися.

До техногенних небезпек відносяться:

1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів.

Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних засобів, залежать, насамперед, від їх експлуатації. Так, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах (або їх димність) формує вплив на навколишнє середовище.

2. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

Найбільш небезпечним місцем, де знаходяться горючі, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини і матеріали, є склади їх зберігання. Можливість виникнення і розвитку таких небезпек зумовлює великі матеріальні збитки і людські втрати.

3. Небезпеки, пов’язані із ураженням електричним струмом.

Тяжкість електротравми визначається впливом факторів:

Ø електричного характеру — величина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний), частота при змінному струмі;

Ø неелектричного характеру — тривалість дії електроструму;

Ø навколишнього середовища — температура, тиск, вологість повітря;

Ø шляху протікання струму через тіло людини.

У разі ураження людини електричним струмом основним уражуючим фактором є сила струму, що проходить через тіло людини.

4. Забруднення шкідливими речовинами повітря, води, ґрунту та продуктів харчування.

5. Небезпека джерел іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання.

6. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією та утриманням житла.

-       Небезпека поганої роботи системи водопостачання.

-       Небезпека поганої якості води, що постачається.

-       Небезпека, пов'язана з поганою роботою каналізаційних мереж.

-       Небезпеки, які пов'язані з недостатніми потужностями очисних споруд.

-       Небезпеки, які пов'язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку).

-       Небезпеки, пов'язані з поганою організацією санітарної очистки міст.

-       Небезпеки, пов'язані з витоком газу

Надзвичайні ситуації техногенного характеру загрожують людині, економіці країни, навколишньому середовищу.

Людина має бути готова захищати своє життя й активно діяти в надзвичайній ситуації.

Які ж причини виникнення в сучасних будинках надзвичайних ситуацій, що можуть бути небезпечними для життя і здоров’я мешканців будинку?

До виникнення таких ситуацій можуть призвести природні стихійні лиха. В зонах підвищеної сейсмічної активності можуть виникати землетруси, які викликають сильні руйнування, аварії на всіх комунікаційних мережах. Територія України, крім Карпат  і Криму, не знаходиться в сейсмонебезпечному районі. До руйнування будівель можуть призвести порушення правил будівництва та використання неякісних будівельних матеріалів.

Опинившись під завалом, необхідно:

1.     Зберігати витримку, уважно оглянути себе і простір навколо себе.

2.     При відчуванні запаху газу не користуватися відкритим вогнем.

3.     При притисненні рук і ніг намагатись обережно звільнити себе.

4.     При потребі зупинити кровотечу.

5.     Всі небезпечні та гострі предмети скласти в одне місце.

6.     Вберегти себе від холоду, використовуючи навколишні предмети.

7.     Дати знати про себе  рятувальникам.

Деколи над територією нашої області проносяться руйнівні урагани, які зривають дахи, ламають дерева, руйнують лінії електропередач.

Будинки, які знаходяться в долинах річок, можуть постраждати від руйнівних повеней, внаслідок яких затоплюється значна територія.

Руйнування будинків, а також виникнення пожеж можуть бути викликані вибухом природного газу. Природний газ разом з повітрям утворює вибухонебезпечну суміш, яка може вибухати від запаленого сірника, електричної іскри. Всі газові прилади, трубопроводи, газова арматура та лічильники мають бути зроблені за чинними правила­ми. Без дозволу не допускається ремонт, переобладнання чи обслу­говування.

Відключенню від діючого газопроводу зі встановленням заглуш­ки підлягають прилади і апарати, які експлуатуються з витоком газу, мають несправну автоматику безпеки, димарі, вентиляційні канали і зруйновані оголовки димових труб.

Димові і вентиляційні канали слід періодично перевіряти і очи­щати.

Тому, відчувши запах газу, не можна запалювати сірники, вмикати електричний струм, користуватися телефоном. Якщо відчувається запах газу, потрібно якнайшвидше відчинити вікна та двері, щоби зменшити кількість газу в приміщенні. У цьому випадку потрібно діяти за певною схемою.

Перебування в загазованому приміщенні може призвести до отруєння газом, що викличе втрату свідомості і зупинку дихання. Потерпілого потрібно винести на свіже повітря, зробити штучне дихання і викликати «швидку допомогу». Отруїтися можна також продуктами неповного згорання природного газу, а саме чадним газом, який не має запаху. Щоб не відбулось отруєння, потрібно постійно перевіряти тягу в димоході печі, газової колонки.

Значну небезпеку для здоров’я людини становить електромережа, прокладена всередині будинку. Електричні дроти проходять всередині стін, їх не помітно, тому не можна забивати цвяхи в стіну поблизу розеток. Не можна торкатися оголених проводів руками, особливо мокрими. Обережно поводитися з кип’ятильником, електричним чайником чи праскою, якщо вони ввімкнені в мережу.

Включаючи декілька приладів в одну розетку, можна перевантажити електромережу, що призведе до короткого замикання і загорання ізоляції проводів. Несправні електропроводка, електроприлади також можуть викликати ураження електричним струмом або пожежу. Користуючись незнайомим електроприладом, потрібно уважно ознайомитися з інструкцією.

У холодну пору року при відключенні центрального опалення можна користуватись електроприладами для опалення будинку, але це повинні бути не саморобні електроприлади, які здатні викликати найтяжчі наслідки – пожежу й загибель людей і майна будинку, а куплені і перевірені в торговельній мережі.

Всі електроприлади і устаткування, що використовуються в побуті, повинні мати сертифікацію якості, подвійну ізоляцію і встановлені вимоги безпечного користування, які необхідно ретельно виконувати. Неприпустимо використовувати прилади, провід та ро­зетки з пошкодженою ізоляцією або після ушкоджень. Запобіжни­ки мають використовуватися тільки заводського виробництва і відпо­відати вимогам до їх технічних характеристик.

При виникненні аварії у водопровідній мережі треба перекрити воду за допомогою вентилів водопостачання. Для цього потрібно знати, де вони знаходяться. Бажано мати  в квартирі певний запас води на такий випадок.

Певну небезпеку для здоров’я людини становить використання сучасних матеріалів в оздобленні квартири. Перш за все, потрібно обережно підбирати фарби, лаки, рами для вікон, килимові покриття, лінолеум, шпалери, меблі тощо, тому що речовини, які вони виділяють, шкідливі самі по собі, а особливо в сполученні одна з одною. Якщо на великі кількості шкідливих речовин організм реагує відразу блюванням, діареєю, алергічними реакціями, то дуже малі кількості отрути він може і не «помітити». А вони поступово руйнують імунітет. Тому при погіршенні самопочуття після ремонту або при появі незнайомих запахів, які тримаються декілька днів, варто запросити санепідемстанцію зробити експертизу.

Якщо ви живете в багатоповерховому будинку, то повинні знати, що евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращеними і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Не допускається:

Ø захаращувати шляхи евакуації меблями, різними матеріалами;

Ø забивати, заварювати, замикати на замки та запори, що важко відкриваються зсередини зовнішні евакуаційні двері будівель;

Ø використовувати на шляхах евакуації горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів на сходових площадках;

Ø захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

Ø знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

Ø влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення;

Ø влаштовувати в ліфтових холах комори, кіоски тощо.

Сміттєзбірні камери повинні регулярно очищатися від сміття та горючих відходів, які треба збирати на спеціально виділених майданчиках у контейнери або ящики з негорючих матеріалів.

Будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками (банками, відрами) з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежними інструментами (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Зараз є можливість придбати переносні вогнегасники, які є найбільш ефективним засобом пожежегасіння в квартирних умовах. Слід знати, що їх потрібно встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. Засоби пожежегасіння в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.