Розвиток творчих здібностей на 

                                         уроках трудового навчання

          Кожний юнак, кожна дівчина повинні знати, що,

                навчаючись у школі, їм треба готувати себе до праці, 

                 до того, щоб створювати цінності,

                 корисні для людини, для суспільства. 

                                            В. Сухомлинський

                                      

          Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя здобуває одне з найважливіших значень.

     У сучасній школі проблема здібностей є одним із самих серйозних питань. Насамперед формування відповідних моральних якостей особистості, основ наукового світогляду, творчого відношення до праці, глибоких і міцних професійних і загальних знань, а також умінь і навичок гнучкого оперування цими знаннями на практиці.

Потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство: креативність, здібність навчатися усе життя, комунікативність, самовдосконалення.

   В останні роки в українській школі чітко окреслилися тенденції щодо змісту і технології навчання, індивідуалізації освітніх поглядів учнів, і творчої та розвивальної спрямованості, базового та профільного навчання, технологізації, комп'ютеризації навчального процесу. Усвідомлюючи значення виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення, було розроблено Державний стандарт освітньої галузі "Технологія", який передбачає створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня: розвитку творчих якостей, прояву творчої ініціативи, здійснення творчого пошуку і, як наслідок, формування творчої особистості.

   Слід пам'ятати, що продукт творчості - це не тільки матеріальні продукти - будівлі, машини, картини і таке інше, а і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не знаходити одразу матеріального втілення. Іншими словами, творчість - це створення нового в різних планах і масштабах, як закріпленого матеріально, так і не закріпленого матеріально. Відповідно, все це відображається і на суб'єктивному переживанні людини: творчість захоплює, стає життєвим принципом, сенсом буття. Творча діяльність розвиває цілий комплекс якостей творчої особистості - розуму, вміння швидко навчатися, бути кмітливим, винахідливим, прагнути здобувати знання, необхідні для виконання конкретної практичної роботи, самостійності при виборі й розв'язанні задачі тощо.

Мислення творчої особистості характеризується: самостійністю, гнучкістю, аналітичністю, розсудливістю, винахідливістю, глибиною думки, дотепністю, кмітливістю.

Самостійність - вміння побачити і сформулювати нову проблему без сторонньої допомоги; осмислити і використати суспільний досвід, при цьому бути незалежним у своїх поглядах, сміливо висловлювати думку. Особистість, якій притаманна самостійність мислення, не боїться поразок, над нею не тяжіють попередні невдачі, вона вірить у себе. На превеликий жаль, люди хочуть бути такими, як усі, їм властива конформність, тобто такий стан, при якому людина відмовляється від власної думки, поглядів, а приймає думку більшості.

Гнучкість - вміння змінити шлях вирішення проблеми, якщо він не задовольняє умову. Людина з гнучким розумом уміє розглядати всі, навіть суперечливі точки зору, зважувати їх істинність. Вона - толерантна, схильна до міркувань, смілива, незалежна, рішуча у змінах і спростуванні, їй притаманне почуття новизни. Уміння радикально змінити свої погляди є дуже важливим, оскільки стереотип, зашкарублість думки не сприяють прогресу, творчості. Догматичність і непоступливість є протилежними гнучкості.

Аналітичність, логічність думок - уміння виділяти істотне й узагальнювати, послідовно та чітко обирати рішення, доречно висловлюватися. Наскільки важливо вдумливо підходити до проблеми розв'язання задач, висловлювати свої думки, свідчить народне прислів'я: "Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже".

Розсудливість - вміння оцінити ситуацію, відповідно до цього будувати свою поведінку.

Винахідливість - уміння знайти вихід з будь-якої ситуації, розв'язати будь-яку проблему.

Глибина думки - здатність детально аналізувати, порівнювати та знаходити істотне, здійснювати різносторонній підхід до розв'язання проблеми, аргументувати її рішення і не обмежуватися вузьким колом ідей.

Дотепність - мистецтво з гумором розв'язувати ті чи інші проблеми, влучно висловлюватися.

Кмітливість - природний дар, який дає змогу зрозуміти, розпізнати недоступні іншим речі, можливість наблизитись до істини.

   Академік А.М.Колмогоров зазначав, що не з кожного учня вийде вчений, але необхідно добиватися, щоб кожному булла знайома радість відкриття нового, радість творчого усвідомлення життя.